Свято  Останнього  Дзвоника

Відкриття пам’ятного знака Т.Шевченку

(звучить пісня про Україну)

В 1. Дорогі діти! Шановні  батьки, гості! Розпочинаємо урочисту лінійку з нагоди Останнього Дзвоника та відкриття пам’ятного знака Т.Г.Шевченку.

В 2. Свято Останнього Дзвоника  знаменує завершення навчального року, початок канікул,  а для 11 – класників  пролунає прощальна  мелодія шкільного  дзвоника, яка покличе їх у доросле життя.

Ведучий 3: Весело всміхається травень 
бо скінчилась навчання пора 
і зібралась на дзвоник останній 
вся весела шкільна дітвора. 

Ведучий 4: Дзвінок шкільний, для вас останній. 
Небес блакитних бірюза, 
Весняний день, ясний світанок. 
Прощальна на очах сльоза. 

Ведучий 1: Дорогі друзі! Сьогодні у нас свято Останнього Дзвоника. Школярі завжди  з нетерпінням чекають його, бо попереду -  літні канікули, а для наших 11- класників -  це і радісне,  і сумне свято. Радісне , бо попереду -  чудова пора юності, самостійного життя , а сумне – бо разом із закінченням шкільних років настає пора прощання із  безтурботним дитинством.

Ведучий 2: Цей день у травні справді особливий, 
весна усіх вітає залюбки, 
і учні всі сумні, але щасливі... 
Увага всім! Ідуть випускники! 

                                                         Заходять випускники

В 1.

 Сьогоднішнє свято особливе,адже воно співпало із відкриттям пам’ятного знака Т.Шевченку – нашому національному поету,  який має світову славу. 2014 рік оголошений ЮНЕСКО роком Шевченка. Україна і світ  відзначили 200-річчя поета. До відзначення цієї дати долучилися і ми. Вважаємо за велику честь носити ім’я славного поета , справжнього сина українського народу.

В. 2 Життя Шевченка  є яскравим зразком служіння рідному народові. Найбільшим його почуттям була всеохоплююча любов до України.

В. 1 Нелегкими  були  Тарасові шляхи - від мальовничого села на Черкащині до несходимого Сибіру. Проїжджав із валкою чумаків Тарас Шевченко і через наше село, про що пізніше написав у поемі  «Наймичка».

В 2 Ініціатива встановлення пам’ятного знака у нашому селі  на честь 200 – річчя поета належить голові Ради ветеранів Єпуру Юрію Семеновичу.

Рада ветеранів  ухвалила рішення встановити пам’ятний знак на території  навчально-виховного комплексу. Ми вдячні ветеранам за ініціативу і за величезну проведену роботу для  патріотичного  виховання молоді нашого села.

В 1.

 Цей день увійде в історію села і школи  яскравою сторінкою. Відсьогодні і наше   мальовниче та багате на славну історію  село приєднається до найвеличнішої у світі Шевченкової Країни,  в яку об’єдналися сотні і сотні міст і сіл України та зарубіжжя, встановивши у себе пам’ятники видатному українцеві і цим віддавши  щиру шану людині, яка започаткувала творення новітньої української нації та заклала підвалини незалежності України.

Урочиста лінійка оголошується відкритою

Звучить гімн України

В.1. Сьогодні на нашому святі присутні --------------------------------------------------------

В 2

Геній  славного поета порвав пута усталених літературних норм,  

поезія Кобзаря не лише ввібрала в себе всі грані українського

національного життя, а й схилила  це життя на новий шлях.

Трагічна та яскрава доля Тараса Шевченка, мислителя стала національною святинею.

В 1

 Він є для нас і Батьком Тарасом, натхненним голосом цілого

народу, і будителем нації, і її Пророком. Кожне нове

покоління покликане заново відкривати себе і свою духовну

спадщину, тобто відкривати Шевченка. Немає й не було на

світі українця, у серці якого Шевченко не залишив би сліду –

сліду самоусвідомлення себе як сина чи доньки великого

українського народу.
В  2

Ми вже проходили стежками Тарасового дитинства,
скуштували разом з ним гіркого сирітського хліба і панських
канчуків, бачили його тріумф поета і художника, мандрували
знедоленою Україною і лічили дні осоружного заслання в
далеких казахських степах. Поволі входячи до храму
Шевченкової Поезії, ми пізнавали цього велетня духу, щоб
узяти до свого серця іскру викресаного ним великого вогню
любові й боротьби.

В 1

Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до

вершин вселюдської любові, бо був найбільшим патріотом

України, заповідав нам любити свій народ, плекати свою

культуру. Забуваються усі лиха великого Тарасового

дитинства, але чомусь назавжди запам’ятовується той епізод,

коли він, малий і босий, вийшов за село і пішов до обрію –

шукати залізні стовпи, що підпирають небо. Мабуть, ця

пригода і була символічним початком життя Великого

Кобзаря.

В 2.

До вікриття пам’ятного знака Т.Г.Шевченку запрошується голова Ради ветеранів Єпур Ю.С. та…..

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»)  Покладання квітів до підніжжя
 

Слово  надається---------------------------------------------------------------------

В 1

 Шевченкова поезія давно стала найважливішим і
нетлінним складником духовного єства українського
народу. Шевченко - це не тільки те, що вивчають, а й те,
чим живуть, у чому черпають сили й надії. Слова  Шевченка -  непохитні заповіти синам і донькам рідної землі.
В 2 Традиційно у кінці навчального року ми підводимо підсумки року і нагороджуємо переможців олімпіад та конкурсів.

В 1  Для зачитання наказу  «Про нагородження учасників навчально-виховного процесу»  за підсумками року надається заступнику з НВР  Чебановській В.М.

Вручення  нагород

Пісня «Школа – це дитинство»

Ведучий 1: Дорогі випускники! 11 років тому несміливих і тендітних вас привели в школу ваші найрідніші люди - тато і мама. Кожному з вас вони подарували найцінніше - життя. Вам жити і дарувати життя іншим. Хай завжди, скрізь і всюди зігріває і освітлює вашу життєву дорогу полум'я символічного факела життя. І де б ви не були, пам'ятайте, що в цьому полум’ї - життя материнського серця.

Ведучий 2: Шкільне прислів’я, мабуть, кожен знає 
До школи в нас прямують всі стежки. 
Випускники! Вас зараз привітає 
Надія школи – наші малюки! 
Цю мить вони чекали довгий час! 
Увага! Слово має перший клас!

Виступ першокласників

В 3  Дорогі наші друзі! Хай би мить зупинилась: 
пролунає цей дзвоник – і дитинство скінчилось ,
потім -  вибір нелегкий: що робити? ким бути? 
Потім буде робота, училища, інститути...

В4 
Хай не буде у долі місця смутку і тузі, 
Хай зустрінуться щирі, добрі, лагідні друзі! 
Щоб ніколи образи та злих слів не почути! 
Незабаром ваш випуск –

 Нам, десятикласникам,  ще рік у школі бути. 

В 3. Тож бажаємо далі на шляху вам не впасти, 
А тести будуть – на відмінно їх скласти, 
Ще повагу до школи зберігати велику 
І останній свій дзвоник пам’ятати до віку.

 
 В4 Ромашку ви від нас прийміть, 
Між собою її чесно поділіть, 
А якщо зібратись схочете колись, 
То пелюстку із собою принесіть, 
І коли один хтось не прийде, 
Ромашку цю ніхто вже не складе. Вручають пелюстки ромашки

В.1 Пов’язати  символічні  стрічки випускникам надається почесне право вчителям – Сотченко Т.М, Глевацькій Т.В., Лучанову А.І., Чернявській В.І., Кузнєцовій О.А.

Слово – відповідь випускників

(Вручення квітів учителям на фоні музики)

Звучить пісня «Останній Дзвінок» у виконанні Британової Анастасії.

В2  Право подати останній дзвоник у цьому навчальному році надається учениці 1 класу  Неруш Катерині  та учню 11 – класу  Чернявському Богдану

В.1  Дорогі діти, шановні вчителі,  відсьогодні ми повинні чітко усвідомити, що маємо не лише честь носити славне ім’я Т.Г.Шевченка, а й обов’язок – робити усе,  щоб наш навчально-виховний комплекс став дійсно справжньою національною школою,  за словами В.Сухомлинського , «духовною колискою нашого народу», його надією і святинею.

В 2 Тож нехай на віки буде благословенним наш край,  освячений вічною присутністю українського генія, вільною та заможною наша соборна Україна і щасливим її народ.

 В 1  Перед ветеранами, батьками та  запрошеними ми обіцяємо , що це місце пам’ятного знака  буде для нас святим. У свята і в будні дні  тут будуть квіти  на знак пошани і поваги до поета…Ми будемо вчитися у нього любити Батьківщину так, як любив її він, вболівати за долю свого народу так, як вболівав він.

В.2 Урочиста лінійка з нагоди свята Останнього Дзвоника та відкриття пам’ятного знака  Тарасу Шевченку оголошується закритою!

Звучить гімн України.  Покладання квітів до братської могили.