§ Орієнтація відразу на професії вищої кваліфікації (учений, дипломат, льотчик-випробувач, космонавт, організатор виробництва, військовий стратег та ін.);

§ Упередженість у ставленні до деяких важливих для народного господарства професій;

§ Відсутність власної думки і вибір професії під впливом некомпетентних осіб;

§ Перенесення ставлення до людини, яка є представником даної професії, на саму професію;

§ Захоплення лише зовнішньою або якоюсь окремою стороною професії;

§ Ототожнення навчального предмета з професією;

§ Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва;

§ Невміння розбиратися в своїх мотивах, невміння оцінювати свої здібності;

§ Незнання, переоцінка або недооцінка своїх фізичних даних;

§ Відсутність чітких уявлень про те, що треба знати, зіставити, зважити, обираючи професію.

Обираючи професію необхідно:

§ З'ясувати, які професії спеціальності найбільш потрібні в районі, місті, області,

країні;

§ Визначити, до якої діяльності маєте нахил, у зв'язку з цим проаналізувати, чи є у

вас стійкий інтерес до природи, техніки, знакових систем, художніх образів, людей тощо;

§ Зіставити між собою здобуті дані і зробити висновок, в якій галузі народного господарства ви могли б працювати;

§ Ознайомитися з можливими професіями і спеціальностями, скориставшись

професіограмами, бесідами з фахівцями, консультаціями вчителів, спеціальною

літературою і набути, якщо можливо, певного практичного досвіду;

§ Обрати найбільш доцільну, на ваш погляд, професію (спеціальність) і

встановити відповідність своїх індивідуальних якостей (рівня загальноосвітньої

трудової підготовки, психофізіологічних якостей, стану здоров'я ) вимогам

професії;

§ Якщо така відповідність є, ознайомитися докладніше з умовами праці за даною

спеціальністю, зокрема з матеріальними умовами, географічною зоною праці,

перспективами кваліфікаційного росту;

§ Ознайомитися з умовами навчання спеціальності, (термін, форма навчання:

учнівство, навчальний заклад, курси ) і зробити висновок, які знання, уміння,

навики, риси особистості слід у собі виробити для досягнення мети і володіння бажаною спеціальністю;

§ При невідповідності своїх психофізіологічних даних, а також загальноосвітньої і трудової підготовки вимогам професії, спеціальності обрати іншу, успіх у володінні якою більш відповідні

Вибір професії

Завдання : Значення правильного вибору професії для особистості і суспільства .

Формула вибору професії: “Хочу – можу – треба ”

Мета : Ознайомити учнів з проблемою професійного самовизначення, її важливістю і складністю; підвести до засвоєння особистісного і громадського змісту вибору професії; сформувати відповідальне ставлення до професійного самовизначення. Бесіду доцільно провести в атмосфері відвертості, щоб учні вільно висловлювали свої думки, міркування з приводу проблем вибору професії.

КИМ БУТИ ? ЩО РОБИТИ ?

Ці питання супроводжують нас все життя і від того на скільки вдало ми вирішуємо їх залежить чи щасливе наше життя, навіть духовне і фізичне здоров’я, професійне самовизначення людини залежить від багатьох факторів , в тому числі і незалежних від нас, по-перше від обставин життя та виховання, хто наші батьки, які вони , які дідусь і бабуся, чи престижний вид тої чи іншої діяльності, під впливом яких формуються потреби, інтереси , переконання, тобто внутрішні стимули.

По-друге, важливим чинником вибору професії є дар божий, закладений в нас, а тому є два підходи до визначення нашого майбутнього. Мабуть не варто обирати професію, яка потребує дару Божого, а його у вас немає або ні ви, ін оточуючі його не додивились, який він і не розвинули його. Художник , модельєр, скульптор, навіть швачка.

Але багато є професій, які вимагають таких рис, які можна в собі розвинути тренуванням “чемпіоном” ви не станете , але задоволення ви отримаєте. Про такий підхід до вибору, такі професії в нас піде мова.

Вибір трудового професійного шляху має бути свідомим та самостійним. Свідомим вибір може бути лише тоді, коли враховуються, приймаються до уваги потреби ринку, бо ми маємо виробляти те, що купують, а не навпаки. По-друге має бути відповідність ваших інтересів ,нахилів, здібностей здоров’я вимогам обраної професії; практичній діяльності в конкретній галузі праці; умовам праці, самостійність у виборі професії мається на увазі прояв максимуму незалежності, сласної ініціативи, але це не означає, що ви маєте не враховувати поради людей розумних, з досвідом.

По-перше це думка старших членів сім’ї, добре коли ваші думки співпадають з думками батьків, але якщо ні, треба прислухатись до порад вдумливо, але рішення маєте приймати ви! Враховуючи всі обставини і головне можливості, самостійність і впертість – це не те саме.

А зараз ми з вами ознайомимося з науковою методикою вибору професії, при умові, що ви вже зрозуміли, розібралися, чого ви хочете, ким ви хочете стати (але щоб то не був вибір за компанію), це по-перше. По-друге, чи є у вас потрібні здібності, нахили, або чи ви готові їх в собі розвинути, працювати над собою (Шварценегер почав працювати над собою в 15 років) ?! або інакше кажучи чи ви зможете опанувати, успішно працювати, по обраній професії. По-третє, - чи потребує ринок праці такого робітника, чи не забагато їх, чи ви витримаєте конкуренцію з іншими більш здібними, а може і обдарованими. Ось вам і перша формула вибору:

“Хочу! – Це не все!”

“Можу! – Це вагоме!”

“Треба! – Щоб не пішла вся праця даром”

Оглядова схема класифікації професії.

1. ТИПИ професій: П – “людина-природа” – плодоовочівник агроном, зоотехнік, буряківник і тому подібне.

Т – “людина-техніка” – шахтар, буровий майстер, столяр, ткаля, швачка-мотористка, інженер-технолог, водій, токар, радіо механік.

Л – “людина -людина” – вчитель, диспетчер АТП, продавець, телефоніст, лікар.

З – “людина знакова система” – перекладач, секретар-друкарка, телеграфіст, оператор комп’ютерного набору.

Х – “людина – художній образ” – різбляр, композитор, редактор, артист, скульптор.

2. КЛАСИ професій:

Г – гностичні професії – латинське “гнозис” – пізнання, знання – контролер відділу технічного контролю, сортувальник яєць, оглядач вагонів, санітарний лікар, нормувальник.

П – перетворюючі професії – слюсар, кресляр, різбляр по каменю.

Д – дослідні професії – розкрійник взуття, розмітник(металообробка), дослідник.

3. ВІДДІЛИ професій :

Р – ручної праці – праці з використанням ручних та механізованих інструментів.

М – машинно ручна праця – токар, тракторист.

А – праця на автоматах – оператор прокатного стану, диспетчер енергосистеми, ткаля.

Ф – функціональні засоби – мова, поведінка, пауза в мові – вчитель, диктор, артист, диригент.

4. ГРУПИ професій – умови праці:

П – праця в умовах звичайного, побутового мікроклімату – бухгалтер, вчитель, лікар, діловод.

В – праця з перебуванням на відкритому повітрі, з різкими змінами температури, вологості – будівельник, агроном.

Н – праця в незвичайних умовах – під землею, під водою, в повітрі, в гарячих цехах, пілот, шахтар, водолаз.

М – праця з підвищеною моральною відповідальністю – вчитель, лікар, інспектор ДАІ.

Приклад: Я люблю техніку, а також спілкуватися з людьми, великий інтерес до навчання, люблю керувати автомобілями, тракторами, люблю звичайні побутові умови, але з моральною відповідальністю за наслідки своєї діяльності.

Формула моєї професії:

ЛТ ПРАВИЛА ВИБОРУ ПРОФЕСІЙ