Філія "Грузький НВК" ОКНЗ "Софіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів"

 





Управління

http://osvita.ua/school/52062/ Концепція Нової української школи

http://Нова українська школа

https://www.mindomo.com/ru/mindmap/5f53d439f77747ae8fa74c3ff715d9c1 фандрейзингова мапа

 

http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Sistema_Haccp/198/ - НАСП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма "Звязок між дошкільною та початковою ланками освіти

Визнання обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку вимагають від адміністрації трансформації старих і пошуку нових підходів до розв’язання комплексних завдань визначених у  Базовому компоненті дошкільної освіти України. Відповідно до чинного законодавство та нормативно-правових документів саме наступність є однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок та узгодженість мети, змісту методів, форм навчання і виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти. Практика підтверджує що,  адаптація дітей до шкільного життя  завжди була й буде лишатися психологічно найбільш складним періодом як для дитини , її батьків та першої вчительки.

 Урахування специфіки адаптаційного періоду  допоможе знайти правильний підхід до дитини та закласти передумови ще в ДНЗ для успішної соціалізації її в шкільному житті.

    Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. Таким чином

 

Структура освітнього процесу  по реалізації даної проблеми побудована за такими

напрямамив ньому виникають психоемоційні стресові ситуацій;

відповідність рухового віку паспортному;

рівень стан системи кровообігу;

відповідності нормам соматичного здоров’я;

взаємо відповідність росту, маси та об’єму грудної клітки

 

 

 

 

 

 

Забезпечення рівня загальної обізнаності майбутніх першокласників та підготовки їх до школи.

Попередження допомоги вихователю, батькам щодо забезпечення індивідуального виховання та розвитку майбутнього першокласника

Формування рекомендацій для вихователів, першої вчительки та батьків

Психолога

 

Ознайомлення:

з результатами соматичного здоров’я дитини;

-   відповідності маси до росту і віку дитини;

-   індексу фізичного розвитку;

-   системи кровообігу;

-   відповідності рухового віку паспортному

:

для батьків;

для вихователів, першої вчительки.

 

 

Медичного працівника

 

«ї шліфуються найтонші грані людини – громадянина, людини – трудівника, людини – культурної особистості. Із сім’ї  починається суспільне виховання . У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерел , водами якого живеться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї  сім«Школа батьківства».

 

Підвищення рівня психолого – педагогічних знань

 

Залучення батьків і громадськості до НВП

 

Участь батьків і громадськості в управлінні ДНЗ

 

Форми  роботи

 

 

Встановлення зворотного зв’язку

 

Спільне прогнозування перспективи розвитку дитини

ДНЗ

 

Залучення батьків до оцінювання успіхів дитини

 

Індивідуально – особистісний підхід до проблеми сімейного виховання

 

Залучення батьків до ведення «Паспорта здоров’я»

 

 

Толерантність, доброзичливість у стосунках з батьками

 

МЕТА

 

Зустрічі з адміністрацією НВК

 

Презентації з досвіду роботи вчителів початкових класів

 

Зустрічі  з  вчителькою першого класу на батьківських зборах

 

Анкетування

 

 

ЗАХОДИ:

 

 

 

 

 

 

            План-програма контролю за якістю знань учнів.

Директор навчального закладу – це не просто посада керівника, а й велике педагогічне мистецтво. Робота керівника будь-якого колективу складна і відповідальна, у директора навчального закладу – особиста місія. Сьогодні він покликаний поєднувати в одній особі вчителя, методиста, державного інспектора, господарника, організатора навчально-виховного процесу, чуйного й уважного наставника учнівського та дорослого колективів. Це потребує не лише всебічних знань, досконалого володіння наукою управління, а й високої професійної культури, справжньої самовідданості та безмежної відповідальності за доручену справу.

         Право керувати – високе право, і його потрібно заслужити високим професіоналізмом, чесною і самовідданою працею. А для цього потрібно навчитися поважати людей, вміти слухати і чути вчителя, завжди відчувати «биття пульсу» колективу.

         Головна ідея управління – вести до успіху кожного.

         Контроль – одна з основних функцій внутрішнього управління, спрямована на  одержання інформації про стан навчально-виховного процесу та його результативності.

         Мета контролю – установити наявність і визначити характер відхилень, а також вивчити передовий досвід із даної проблеми.

         Реалізуючи цю мету, керівники навчальних закладів здійснюють специфічний вид діяльності зі збору інформації, її первинного аналізу та встановлення факту наявності відхилення в діяльності колективу або його окремих членів від запланованої моделі.

         Контроль має бути регулятором навчально-виховного процесу: своєчасним, ретельним, об’єктивним та неформальним. Саме він забезпечує розв’язання трьох важливих завдань:

виявлення відхилень фактичних результатів навчання від очікуваних;

з’ясування причин розходження мети та результатів навчання;

визначення змісту регулюючої діяльності щодо зведення до мінімуму наявних відхилень.

Внутрішній контроль не є окремим розділом, а включений в загальний план навчального закладу.

Важливе місце у системі контролю за станом навчально-виховної роботи посідає контроль за викладанням предметів. У процесі перспективного планування на п’ять років адміністрація школи складає план – графік контролю за станом викладання предметів. У ньому вказується перелік предметів навчального плану, термін перевірки, форма  узагальнення результатів.

                                                                                                

Освітній моніторинг має забезпечити системність, об’єктивність, результативність контролю за станом викладання, рівнем навчальних досягнень учнів і має ґрунтуватися на таких складових:

вибір об’єкта контролю на основі аналізу результатів роботи, а саме: предмети навчального плану, класи;

виконання плану – графіка контролю за станом викладання та успішністю учнів. У ньому вказується, який предмет і коли аналізується, форми узагальнення матеріалів;

виконання плану – графіка контролю за рівнем навчальних досягнень учнів на навчальний рік;

Для вивчення стану викладання того чи іншого предмету, адміністрація школи здійснює всебічний контроль, а саме:

відвідує уроки та позакласні заходи;

перевіряє плануючу документацію;

навчально-матеріальну базу кабінету, лабораторії, майстерні;

аналізує роботу з комплексно-методичного забезпечення;

проводить контрольні зрізи знань учнів.

Глибокий аналіз та обробка результатів контролю спонукає керівництво до обов’язкового адміністративного рішення

(педагогічна рада,

нарада за участю директора,

методичне об’єднання,

наказ по навчальному закладу), яке обирається відповідно до педагогічної ситуації та спрацьовує в певній ситуації найкраще.

Підготовка до видання управлінського рішення має в своїй основі носити фаховий висновок (довідку), у якому відображено реальну картину результатів праці педагогів та учнів у кожному класі,  що перевірялася.

Процес управління, як відомо, передбачає низку функціональних обов’язків керівника, зокрема визначення цілей, завдань, які стоять перед колективом; вироблення певної програми подальшої роботи, організаційних заходів щодо його виконання і нарешті систематичного контролю, який супроводжується оперативним регулюванням.

         Основною формою організації навчання в школі залишається урок. Особливу увагу необхідно звертати на відвідування і аналіз уроків. Це дає можливість керівникам закладу не тільки вивчати проблему якості викладання предметів, а й аналізувати якість знань, умінь та навичок учнів, знаходити шляхи підвищення педагогічної майстерності медпрацівників.

Відвідування уроків планується і доводиться до відома всього колективу. Воно відображене в річному або місячному плану роботи, графіку внутрішнього контролю. Таке планування знімає, перш за все, стресовий стан педагога, виключає конфліктні ситуації. Крім того, дозволяє кожному викладачеві, враховуючи свої можливості, краще підготуватися до уроку, проявити себе з кращого боку. У підсумку це позитивно впливає на навчально-виховний процес, створює можливості якісного викладання і навчання.  Серйозну увагу необхідно приділяти аналізу відвіданих уроків. Перевагу надавати науковому аналізу уроків. Для цього необхідно спланувати відвідування навчальних занять, ретельно підготуватися до нього, накреслити основні етапи своєї діяльності.

Щороку контролюється ведення плануючої документації, стан навчально-матеріальної бази кабінетів, відповідність кабінетів санітарно-гігієнічним нормам. Результати проведеної роботи розглядаються на педраді, засіданні ШМО, видаються накази 

Упродовж навчального року здійснюється контроль за організацією та проведенням державної підсумкової і кваліфікаційної атестацій, веденням учнівських зошитів, гурткової роботи. Результати узагальнюються у довідках, вони розглядаються на інструктивно-методичних нарадах, видаються накази .                                                                                                             

Щомісяця аналізується  виконання навчальних планів і програм, про що робляться записи в кінці класних журналів. Результати контролю розглядаються на засіданнях методичних комісій інструктивно-методичних нарадах. Для полегшення здійснення такого контролю після завершення кожного семестру заповнюється таблиця виконання навчальних планів і програм.

Щомісяця контролюється ведення журналів, а відтак двічі на семестр видається відповідний наказ.

         Упродовж року планується проводити зрізи знань, тестування з певних предметів у окремих класах. Їх результати розглядаються на засіданнях педрад, інструктивно-методичних нарадах та видаються накази .

         У кінці кожного семестру аналізується рівень навчальних досягнень учнів кожної класу, питання стану успішності учнів, відповідно за І, ІІ семестри, розглядаються на засіданні педагогічної ради, за підсумками успішності видається наказ, робляться діаграми успішності кожного класу, які розміщуються на дошці оголошень. Це  певною мірою спонукає учнів краще вчитися.

 

 

Безпосередній контроль за станом викладання та якістю знань, умінь і навичок учнів розпочинається з індивідуальної роботи з учителем: обговорення й уточнення плану графіка-контролю, питання виконання вчителем навчальної програми та календарних планів, перевіряється шкільна документація. Завершальним етапом перевірки якості знань є аналіз і узагальнення матеріалів перевірки, розробка рекомендацій щодо вдосконалення викладання й поліпшення якості знань, умінь і навичок учнів. За матеріалами контролю приймається управлінське рішення.

 

 

 

Контроль якості знань, умінь і навичок учнів: Рівень знань, умінь і навичок є головним критерієм в оцінці роботи вчителя, тому перевірка їх є важливою складовою внутрішкільного контролю. Контроль якості знань, умінь і навичок передбачає такі завдання:

 

 

 

 

 

 


 

  • фізичне здоров’я дитини, особливо:
  • розвиток сенсомоторики;
  • В основі цієї структури провідною діяльністю з шестирічками є гра. Адже без гри не може бути повноцінного розвитку дитини.

     

    В.О.Сухомлинський говорив:

    « Гра – це величезне світло, через яке в духовний світ дитини вливається потік знань, понять, уявлень»

     

    І. «У злагоді з навколишнім світом»

  • Повноцінний розвиток дитини у період дошкільного дитинства – фундаментальна основа збереження нервово – психічного здоров’я та соціалізації дітей, успішного становлення їхньої навчальної діяльності. Ключові позиції по підготовки дитини до школи ВДНГ належать педагогам, психологу, медичному працівнику. Проте ефективність цього процесу невід’ємно пов’язана з умінням педагога залучити до співпраці батьків.

    Зміст роботи з батьками

     

    Модель організації спілкування педагогів ДНЗ  з батьками

    ІІІ. Взаємодія педагогів  з батьками майбутніх першокласників

     

    Зміст роботи

     

    Термін проведення

    Відповідальний

    Батьківські збори:

     

    1

    * Як виховувати в сімї дитину

    Формування відповідальності як важливої якості особистості для подальшого  шкільного навчання

     

    *Вимоги до підбору дитячих книжечок, навчального обладнання для дітей

     

    Червень

    Комп’ютерна презентація

     

     

     

    Перша вчителька

     

    «Школа батьківства»

    1

    * Накази і покарання.

     

    * Результати проміжної діагностики психологічного розвитку майбутніх першокласників

    Жовтень

    Вихователь

     

    Психолог

    2

    Як навчити дитину самостійності

     

    Листопад

    Вихователь

    3

    Десять речей, які потрібно робити кожний день.

    грудень

    Вихователь

    4

    Роль матері у вихованні дитини

     

    Січень

    Вихователь

    5

    Роль батька у вихованні дитини

     

    Лютий

    Вихователь

    6

    Поради батькам:  «Що повинен знати першокласник»

    Березень

    Перша вчителька

    7

    Психофізіологічна зрілість першокласника.

     

    Липень

    Вихователь

    Перша вчителька

    Індивідуальне консультування

    1

    Здоров’я та фізичний розвиток дитини – головний чинник, який забезпечує успішну адаптацію дитини в першому класі (індивідуальна робота на основі психолого - педагогічних досліджень)

     

    Травень

    Психолог

    3

    Результати медичного огляду

    Травень

    Медичний працівник

     

    4

    Досягнення дитини (ознайомлення з Портфоліо дитини)

     

    Серпень

    Вихователь

    Анкетування

    1

    »Чи готові віддати дитину до школи?»

    Липень

    Вихователь

    Перша вчителька

    2

    *Прочитай –це цікаво»

    «Зверни увагу»

    «Це обов’язково потрібно знати»

    «Це варто використати»

     

     

    Протягом

    року

     

     

    ЗДНВР

    Вихователь

    Зустрічі

    12

    Особливості змісту навчання в першому класів умовах реалізації державних стандартів початкової ланки

    Серпень

    Перша вчителька

    13

    Екскурсія по школі

    30-31 Серпня

    Перша вчителька

    14

    «Перший клас – це серйозно»

    30-31 Серпня

    Зустріч з адміністрацією  НВК

     

    Орієнтовна схема аналізу особливостей сімейного виховання вихованців

     

     

    Зміст роботи

     

    І. Загальна характеристика сімї:

    Гармонійна.

    проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна)

     

     

    3

    Типовий стан сім. Взаємодія педагогічних працівників.

     

     

    Зміст роботи

    Форма проведення

    Відповідальний

    Термін

    1

    Результати реалізації передумов щодо успішного старту шестирічок у шкільному навчанні

    Педрада

    *ЗДНВР дошкільного підрозділу

    *Перша вчителька

    Серпень

    2

    Розвиток базових якостей особистості дитини, необхідних для успішного шкільного навчання

    Педрада

    Психолог

     

    Медичний працівник

    Червень

    3

    Використання ігрових методів у навчальній діяльності дітей 6-7 років

     

     

    Взаємообмін педагогічним досвідом

     

     

     

    * Вихователь

     

    * Перша вчителька

     

    * ЗДНВР обох підрозділів

     

     

    Протягом року

    4

    Організація сприятливого розвивального простору відповідно до віку дітей

     

     

     

     

    5

    Забезпечення рухової активності під час організації навчально – виховного процесу в старшій групі дошкільного підрозділу та в першому класі.

     

     

     

     

    6

     Взаємодія психологічної та медичної служби з батьками, педагогами та дітьми

      Готовність дошкільнят до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість якогось із них не може не позначитися на її адаптації до школи. Ще складніше, якщо неготовність виявляється за багатьма показниками

     Саме для того, щоб вчасно запобігти біді, і необхідне психологічне обстеження готовності дітей до школи за показниками загального психічного розвитку, а не за рівнем сформованості шкільних звичок.

      Психолого – педагогічний контроль за розвитком дитини та потрібну корекцію потрібно проводити ще в старшій групі ДНЗ, інакше втягнута в навчальний процес не готовою до нього, вона приречена на труднощі і долати їх буде не легко.

      Неготовність дитини до навчання є ознакою певного відставання її в розвитку від вікової норми, зумовленого або відсутністю достатніх для успішного формування дитячої психіки стимулів  у сім’ї та найблищому оточенні, або біологічними чинниками, для подолання чи пом’якшення впливу яких потрібні спеціальні педагогічні заходи. Тому не готові до навчання діти являють своєрідну «групу ризику», яка потребує особливої уваги та вчасного реагування відповідно до труднощів, які  у них виникають у процесі навчання.

      Неготовність дитини до навчання  в школі означає, що вона залишається більшою мірою дошкільником, ніж її ровесники, готові стати учнями.

     Численними психолого – педагогічними дослідженнями встановлено, що психологічна готовність дитини до шкільного навчання  - це не проста сума шкільних знань, умінь, навичок, а такий  рівень її загального розвитку, який дає їй змогу включитися в навчання і успішно засвоїти  програмовий матеріал.

      З метою визначення рівня загального психічного розвитку дошкільнят було розроблено:

     

    • Рівень сформованості її сприймання , легке оперування сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною.Це передумова успішного навчання писати і читати.

     

    • Здатність оперувати певними предметно – кількісними відношеннями: вміння порівнювати предмети за розмірами, керуючись поняттями:»далі - ближче», «вгору – вниз», «праворуч – ліворуч», «більше – менше» тощо. Рахувати від 1 до 10 і навпаки.

     

    • Мотиваційна готовність до навчання.(її стійкість залежить від інтелектуального,  емоційно – вольового , особистісного розвитку дитини)

    Скоротити  термін адаптації першокласників до школи, на які позитивно впливають режим  та сприятливий психологічний мікроклімат Реально відстежити індивідуальний розвиток кожної дитини протягом тривалого часу і створити для найсприятливіших умов.

  • Опору вчителя на:

    Мета процесу наступності

     

    • Створити простір для реалізації в педагогічному процесі ДНЗ і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприятиме зближенню умов виховання й навчання старших дошкільників і молодших школярів
    • Спрямувати педагогічний процес ДНЗ  на всебічний розвиток дитини, шляхом введення нових курсів.
    • самореалізації дитини

       

      Формування в дошкільників характеристик психологічно здорової особистості:

      -  прийняття себе, своїх позитивних якостей і недоліків;

      -  пізнання власної цінності й унікальності, своїх здібностей й можливостей;

      -  прийняття інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини;

      -  уміння розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки;

      -  стресостійкість, уміння знаходити власні ресурси в скрутному становищі;

      -  розвинути пізнавальні інтереси, творчі і інтелектуальні здібності.

       

      Завдання курсу

       

      «Введення в шкільне життя»

       

      Мета курсу

       

      Через збагачення життєвого  досвіду:

    • Допомогти дитині набути досвіду самопізнання, самовираження;
    • вольових якостей;
    • Включити дитину в шкільне життя
  • зміцнити  впевненість  дитини в собі, розумінні нею своїх особливостей і можливостей у спілкуванні з одноліткамиФормувати сенсорні здібності дітей: розвивати мислення, увагу, здатність до переключення та розподілу уваги, мовлення, спостережливість; сприяти розвитку рухової пам’яті, дрібної моторики.
  • Виховувати риси творчої особистості.
  • розвиток усіх психічних процесів;
  • інтелектуальних здібностей дитини.
  • Закріпити:
    • дитину до школи
  • Індивідуальні тематичні консультації.
  • Педагогічні дискусії.
  • Індивідуальне шефство над неблагополучними сім’ями, «важкими» підлітками.
  • .
  • Індивідуальні
  • Оптимальні умови для розвитку кожної дитини у навчальному закладі і дома.
    • Передбачити:
      • Зниження ризику виникнення хронічних конфліктів у сім’ях.
  • групові консультації;
  • емоційну підтримку батьків;
  • навчання  батьків щодо підготовки дитини до школи із залученням різних фахівців.
  • особливості розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку особливості змісту дошкільної та початкової освітиорганізації освітнього процесу
  • Виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;
  • З’ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;
  • Вивчення системи роботи вчителя зі слабкими в навчанні учнями з метою попередження недоліків і ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;
  • Надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи зі слабкими в навчанні, а також із творчо обдарованими учнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    РОЗВИТОК КРЕАТИВНИХ

   ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ (педагогічна рада)

Щоб встигнути за змінами, вам кожні півтора року доведеться вчитися всього практично заново. Те, чого Ви навчилися, важливо, але набагато важливіше те, наскільки швидко Ви можете перевчитися, змінитись і пристосовуватися до нової інформації.

                                                                                             Роберт Кійосакі

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ЗАСІДАННЯ

 

Мета: визначення основних показників креативної особистості, діагностування готовності педагогічного колективу до вирішення завдань щодо виховання креативної особистості, знайомство з інноваційними педагогічними технологіями розвитку творчого потенціалу учнів, удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу, розвиток загальної креативності учасників педагогічного процесу.

Завдання:

  1. розробити теоретичні засади функціонування креативної освіти;
  2. здійснити відбір пакету методик діагностики творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу;
  3. створити банк інформації даних щодо обдарованих учнів школи;
  4. організувати навчально-виховний процес, який відповідає сучасним тенденціям розвитку освітньої галузі й науково обґрунтованим моделям роботи з обдарованими учнями;
  5. розробити рекомендації, спрямовані на самоосвіту, створити можливості для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників.

Оформлення: роздавальний матеріал щодо теми педради, методична виставка «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» за програмою обласного науково-методичного проекту.

Обладнання: мультимедійний проектор, презентації до виступів, кава.

Форма проведення: круглий піл з елементами тренінгу.

Актуальність теми. Найважливішим пріоритетом оновлення сучасної освіти є творча індивідуальність учня, його здатність творити і створювати навколишній світ. У цій ситуації відбувається переорієнтація всієї системи навчання й виховання «від людини освіченої до людини творчої». Творчість передбачає нове бачення дійсності, подолання штампів і стереотипів, готовність до відмови від звичних схем і способів роботи, стандартів поведінки та мислення. У цих умовах зростає актуальність побудови педагогічних систем, які створюють необхідні передумови для розкриття й розвитку креативності кожного школяра.

ПЛАН

І.  Підготовчий етап

  1. Наказ про створення творчої групи для підготовки та проведення педагогічної ради.
  2. Створення творчої групи з підготовки педагогічної ради.
  3. Добирання й вивчення літератури за темою педагогічної ради.
  4. Інформування педагогічного колективу про тематику педагогічної ради.
  5. Вивчення членами педагогічного колективу питань і проблем, які винесено на засідання педагогічної ради.
  6. Організація роботи з учителями та запрошеними, які мають ви­ступити на педагогічній раді.
  7. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готуємося до педа­гогічної ради».
  8. Підготовка методичної виставки, роздавального матеріалу, презен­тацій з теми педагогічної ради.
  9. Розроблювання проекту рішення педагогічної ради.

10.  Обладнання приміщення для проведення педагогічної ради.

 

II. Хід педагогічної ради         %

1.  Креативність — важлива умова розвитку інноваційної та успішної особисті.

Доповідач ЗДНВР

2.  Діагностування готовності педагогічного колективу до вирішення завдань з вихо-­
вання креативної особистості.

Виступ практичного психолога

3.  Роль сім'ї у формуванні креативності дітей.

Виступ учителя початкових класів

4.  Розвиток творчого потенціалу вчителів. Тренінгові вправи для вчителів.

Відп. ЗДНВР

5.  Заключне слово ЗДНВР. Проект рішення педагогічної ради. Кавування.

КРЕАТИВНІСТЬ — ВАЖЛИВА УМОВА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ТА УСПІШНОЇ ОСОБИСТІ. (ВИСТУП ЗДНВР)

  .Для того щоб ми зараз працювали конструк­тивно й невимушено, щоб отримали від засідан­ня педагогічної ради лише позитивні емоції, будь ласка, візьміть ручки й запишіть 5 виразів, які слід почати зі слів: «Я мушу...» Перше речення, можливо, звучатиме так: «Я мушу брати участь у роботі педради». А тепер спробуйте замінити їх на вирази, які почнете зі слів: «Я можу...» Ви­голосіть із відчуттям ці нові вирази. Усвідомте, які дійсні відчуття й потреби стоять за цими словами. Я сподіваюся, що ви раді тому, що можете брати участь у педраді, можете ходити на роботу, може­те перевіряти зошити тощо.

Школа — це те Місце, де ми живемо, де жи­вуть наші учні, де вони проектують своє майбутнє, ураховуючи свої можливості. А наше завдання — навчити їх продуктивно діяти в ситуаціях новизни й невизначеності (адже в нашому житті все так швидко змінюється, і те, що було корисним учора, сьогодні може виявитись абсолютно непотрібним). Нам весь час необхідно встигати за світом, який постійно змінюється. З'являються все нові й нові технології. Ще зовсім нещодавно ми й гадки не ма­ли, що люди зможуть спілкуватись один із од­ним за допомогою відеозв'язку. Зараз ми букваль­но носимо з собою гігабайти цінної інформації.

Наша освіта, навички та знання швидко старі­ють. Роберт Кійосакі, відомий американський під­приємець, письменник, викладач, говорив: «Щоб встигнути за змінами, вам кожні півтора року дове­деться вчитися всього практично заново. Те, чого Ви навчилися, важливо, але набагато важливіше те, наскільки швидко Ви можете перевчитися, змінитись і пристосовуватися до нової інформації». Більшість керівників успішних компаній вже відчули силу по­дібного підходу, відчули потребу у творчих співро­бітниках, здатних помітити найменші зміни навко­лишнього світу. «Креативність», «творчий підхід», «креативна особистість», «творчі успіхи», «думати творчо», «прояв креативності» — ці поняття в су­часному суспільстві є показниками професіоналізму. Креативність (від англ. створювати) — твор­чі здібності індивіда, які свідчать про готовність до створення принципово нових ідей, що відрізня­ються від традиційних або прийнятих схем мислення. Метою шкільної освіти є розвиток дитини як креативної, творчої особистості шляхом включен­ня її в різні види діяльності: навчання, пізнання, спілкування. Головне — не дати відповідь на пи­тання, головне — направити на дорогу самостій­них пошуків відповідей. Ми маємо створити умо­ви для формування креативної особистості.

У У Роджерса є гарне порівняння: «Фермер не мо­же змусити паросток розвиватись і проростати із сім'я, він лише може створити такі умови для його зростання, які дозволять сім'ю виявити свої власні приховані можливості. Так само і з творчістю». Для розв'язання цієї проблеми, перш за все, потрібно зрозуміти, у чому полягає креативність, які основні ознаки креативної особистості

З Різні вчені дають різні визначення креативності:

*   креативність — це здатність привносити щось
нове у досвід (Ф. Баррон);

х здатність породжувати оригінальні ідеї в умо­вах розв'язування або постановки нових про­блем (М. Уаллах);

  • здатність усвідомлювати прогалини й супе­речності, а також формулювати гіпотези що­до відсутніх елементів ситуації (Е. Торренс);
  • здатність відмовлятися від стереотипних спо­собів мислення (Дж. Гілфорд). Концепцію креативності як феномену твор­чості було введено в науку американським психо­логом Дж. Гілфордом. Він і сформулював основні критерії креативності:
  • здатність до постановки проблеми;
  • здатність до генерації великої кількості ідей;
  • семантична спонтанна гнучкість — здатність до продукування різних ідей;
  • оригінальність;
  • здатність удосконалювати об'єкт, уносячи пев­ні корективи;

*   здатність розв'язувати нестандартні проблеми,
уміння побачити в об'єкті нові ознаки, знайти
нове використання

В американського психолога Поля Торранса своє визначення креативності: «Креативність означає копати глибше, дивитися краще, виправ­ляти помилки, розмовляти з кішкою, упірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сон­це, будувати замок на піску, вітати майбутнє».

Креативним можна назвати людину, позбав­лену стереотипів. Стереотип заганяє в рамки, де важко знайти нову відповідь.

Тому ми й говоримо сьогодні про необхідність створення умов для формування креативності учнів. Для розвитку дитячої творчості необхідно надати дітям матеріали для занять і можливість працювати з ними, заохочувати творчі інтереси дитини; необхідна також наявність внутрішньої розкутості та свободи. Психолог В. Дружинін ува­жає, що креативність є властивістю, яка актуалі­зується лише тоді, коли це дозволяє довкілля J$ra формування креативності необхідні певні умови:

  • наявність позитивного зразка творчої пове­дінки (у першу чергу на розвиток здатності впливає спілкування дітей із дорослими людь­ми, які володіють креативними здібностями);
  • створення умов для наслідування творчої по­ведінки;
  • соціальне підкріплення творчої поведінки. 

Таким чином, на думку більшості дослідників, креативність піддається розвитку.

Серед чинників, що визначають розвиток творчого потенціалу школярів, первинна роль належить учителеві, неповторності й унікальності його особи. Саме від його прагнення до професій­ного самовдосконалення, особистісного зростання, наявності в нього професійно значимих якостей (власна креативність, самостійність, самоповага, рішучість, упевненість у собі), володіння ним су­часними досягненнями педагогічної науки, метода­ми та технологіями розвитку творчого потенціалу дітей залежить успішність розвитку креативності.

Отже,, важливою умовою розв'язання проблеми формування креативної особи є виховання педагогом власної креативності. Щоб розвивати творчі здібнос­ті учнів, педагог сам має бути творчою особистістю, прагнути подолання в собі сили інерції, шаблону, формальності у викладанні. Китайський афоризм свідчить: «Якщо ви продовжуватимете робити те, що завжди робили, ви будете мати те, що маєте».

ДІАГНОСТУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО -КОЛЕКТИВУ ДО ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ З ВИХОВАННЯ КРЕАТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ. (ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ)

А зараз проведемо бліц-тест на креативність (точніше, на стандартність мислення). Швидко, не думаючи, назвіть: плід, свійську птицю, ви­датного російського поета. Переважна більшість назве яблуко, курку, Пушкіна. Відповідно, відмін­ності у відповідях свідчитимуть про нестандартне мислення, готовність креативно розвиватися.

Чи готовий наш педагогічний колектив ство­рювати умови для формування креативної осо­бистості? (Можна використати різноманітні діа­гностики для виявлення творчого потенціалу пе­дагогічного колективу).

Тест щодо визначення схильності вчителя до роботи з обдарованими дітьми

Інструкція. Виберіть один із запропонованих варіантів відповідей.

1.   Чи вважаєте Ви, що сучасні форми й методи роботи з обдарованими дітьми можуть бути покращені:

а)  так;

б)  ні, вони й так достатньо гарні;

в)  так, у деяких випадках, але зараз, за умови сучасного стану школи, не дуже?

2.  Чи впевнені Ви, що самі можете брати участь у внесенні змін у роботу з обдарованими дітьми:

а)  у більшості випадків;

б)  ні;

в)  так, у деяких випадках?

3.  Чи можливе таке, що деякі з Ваших ідей спри­яли би значному поліпшенню у виявленні об­дарованих дітей:

а)  так;

б)  так, за сприятливих обставин;

в)  лише в деякій мірі?

4.  Чи вважаєте Ви, що в недалекій перспективі гратимете важливу роль у принципових змінах у навчанні та вихованні обдарованих дітей:

а)  так, напевно;

б)  це малоймовірно;

в)  можливо?

5.  Коли Ви вирішуєте щось вдіяти, чи думаєте Ви, що зможете здійснити свій задум, і це до­помагає поліпшенню положення справ:

а)  так;

б)  часто думаю, що не зумію;

в)  так, часто?

6.  Чи відчуваєте Ви бажання розпочати вивчен­ня особливостей неординарних осіб:

а) так, це мені цікаво;

б) ні, мене це не цікавить;

в) усе залежить від того, чи потрібні такі лю­ди суспільству?

7.  Вам часто доводиться відшукувати нові мето­ди розвитку здібностей дітей? Чи знаходите Ви задоволення в цьому:

а)  так;

б) задовольняюся лише тим, що є;

в) ні, оскільки вважаю слабкою систему сти­мулювання?

' 8. Якщо проблема не розв'язана, але її розв'язання Вас хвилює, чи хочете Ви відшукати той теоре­тичний матеріал, який допоможе цього досягти:

а) так;

б) ні, досить знань передового досвіду;

в) ні?

9. Що Ви вчиняєте, коли відчуваєте педагогічні зриви:

а)  чинити опір розпочатій справі;

б) махнете рукою на задум;

в)  продовжуєте виконувати свою справу?

10.  Чи сприймаєте Ви критику на свою адресу легко та без образ:

а) так;

б) не зовсім легко;

в) хворобливо?

11.  Коли Ви критикуєте кого-небудь, чи намагає­теся Ви в той же час підбадьорити цю людину:

а)  не завжди;

б) якщо в мене гарний настрій;

в)  в основному, прагну це робити?

12.  Чи можете Ви одразу в дрібницях пригадати розмову з цікавою людиною:

а) так, звичайно;

б) запам'ятовую лише те, що мене цікавить;

в) усього пригадати не можу?

 

13.  Коли Ви чуєте незнайомий термін у знайо­мому контексті, чи зможете його повторити
в схожій ситуації:

а)  так, легко;

б) так, якщо цей термін легко запам'ятати;

в)  ні?

 

14.  Учень ставить Вам складне питання на «за­боронену» тему. Ваші дії:

а)  Ви ухиляєтеся від відповіді;

б) Ви тактовно переносите відповідь на інший
час;

в)  Ви намагаєтеся відповісти.

15.  У Вас є своє основне кредо в професійній ді­яльності. Коли Ви його захищаєте, то:

а)  можете відмовитися від нього, якщо вислу­хаєте переконливі аргументи опонентів;

б) залишитеся на своїх позиціях, які б аргу­менти не висували;

в)  зміните свої думки, якщо аргументи будуть досить переконливі?

16.  На уроках зі свого предмету мені імпонують
такі відповіді учнів:

а)  задовільна;

б) достатня;

в)  оригінальна.

17.  Що під час відпочинку, на Вашу думку, краще робити:

а)  розв'язувати проблеми, пов'язані з робо­
тою;

б) почитати цікаву книгу;

в)  зануритись у світ улюблених захоплень?

18.  Ви займаєтеся розроблюванням нового уроку. Коли вирішуєте припинити цю справу:

а)  якщо, на Вашу думку, справа відмінно ви­конана, доведена до завершення;

б) коли Ви більш-менш задоволені;

в)  якщо Вам ще не все вдалося зробити, але є й інші справи?

Оброблення результатів. Підрахуйте бали, які Ви набрали, таким чином:

за відповідь «а» — 3 бали;

за відповідь «б» — 1 бал;

за відповідь «В» — 2 бали.

49 і більше балів. Ви маєте неабияку схиль­ність до роботи з обдарованими дітьми. У Вас є для цього потенційні можливості. Ви' здатні сти­мулювати творчу активність, підтримувати різні види творчої діяльності учнів.

Від 24 до 48 балів. У Вас є схильність до ро­боти з обдарованими дітьми, але вона • потребує додаткових Ваших бажань, ресурсів й активного саморегулювання в інтелектуальному процесі. Ви маєте правильно обирати об'єкт, на який спрямо­вувати творчі інтереси учнів.

23 і менше балів. Схильності до роботи з об­дарованими дітьми, звичайно, замало. Більшою

 

мірою Ви самі не виявляєте до цього «особливо­го завзяття». Але за умови відповідної мобілізації духовних сил, віри в себе, кропіткої роботи у сфе­рі підвищеного інтелекту Ви зможете досягти чи­малих результатів у розв'язуванні цієї проблеми. Практичний психолог знайомить педагогічний колектив із тестами на визначення рівня креативності в дітей:

  • тести, розроблені Дж. Гілфордом і його спів­робітниками та спрямовані на оцінювання дивергентного мислення;
  • тест Е. Торренса «Міннесотські тести творчо­го мислення» (МТТМ), призначений для оці­нювання творчих здібностей дітей у віці від п'яти років і більше, який містить завдання: «Створення картин», «Доповнення малюнків», «Доповнення ліній»;
  • тести Е. Торренса, спрямовані на виявлення вербального творчого мислення: «Запитай і здогадайся», «Удосконалювання продуктів», «Незвичайне використання», «Незвичайні за­питання», «Просто запропонуй» тощо;
  • тест групового оцінювання для виявлен­ня таланту, розроблений С. Римм, у якому творчі здібності оцінюють у категоріях «до­питливість», «незалежність», «наполегливість», «гнучкість», «широта інтересів»;
  • тест групового оцінювання для виявлення інтересів С. Римм, у якому до перерахованих вище категорій додають «схильність до ризи­ку» та «почуття гумору»;
  • пенсильванський тест творчої спрямованості, розроблений Т. Рукі, у якому творчі здібнос­ті аналізують у категоріях «самоспрямованість», «гнучкість», «оригінальність», «точність» і «швидкість» мислення, «схильність до ризику»;
  • тест креативного потенціалу Р. Хофнера та Ю. Хеменвей, що вимірює показники «ори­гінальності», «гнучкості», «швидкості» та «точ­ності» мислення за допомогою трьох субтестів: «Написання слів», «Декорація в картинках» і «Таблиця слів». Теоретичною основою тесту є гілфордовська концепція креативності.

РОЛЬ СІМ'Ї У ФОРМУВАННІ КРЕАТИВНОСТІ ДІТЕЙ. (ВИСТУП УЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ)

На думку відомого вченого М. М. Скаткіна, тільки цілеспрямоване навчання, незважаючи на природну схильність до творчої діяльності, дає можливість забезпечити високий рівень розвитку закладених творчих здібностей. Формування цих

здібностей слід починати на ранніх стадіях розви­тку особистості. Провідну роль у розвитку творчих здібностей дитини дослідники відводять спеціаль­ному мікросередовищу, у якому формується дити­на, і, в першу чергу, впливу сімейних стосунків.

Сім'я є головним інститутом виховання дити­ни. Те, що дитина в дитячі роки отримає в сім'ї, вона збереже впродовж усього подальшого життя.

Американські психологи Гетцельс і Джексон на основі опитування матерів дійшли висновку, що розвитку схильності до творчості найбільш сприяють сім'ї, у яких не заперечують «відхилень і відмінностей» у поглядах і звичках, а також такі сім'ї, у яких поблажливо ставляться до «ризикова­них заходів». Дослідники Дрейвер та Уельс устано­вили перевагу тих дітей із «творчою поведінкою», чиї батьки в меншій мірі вимагають підпоряд­кування своєму авторитету. Для розвитку креа­тивності необхідне нерегламентоване середовище з демократичними стосунками й наслідування ди­тиною творчої особи.

Аналіз фактів родинних стосунків дозволив ві­домому психологу В. Дружиніну дійти такого ви­сновку: родинне середовище, у якому, з одного бо­ку, уважно ставляться до дитини, а з іншого боку, не пред'являють до неї різних, неузгоджених вимог, не перебільшують зовнішній контроль за поведін­кою, є творчі члени сім'ї, які заохочують нестереотипну поведінку, сприяє розвитку креативності дитини.

На розвиток креативності дитини суттєво впливають сімейні традиції, пошук разом із дітьми нестандартних способів організації та ведення ді­яльності, використання раніше не апробованих прийомів досягнення значимих для дитини цілей. Роль родинних традицій у розвитку креативності школяра виявляють у залученні дитини до родин­ної творчості, розвитку творчих здібностей дитини, формуванні естетичних переваг і смаків дитини, активному включенні дитини в систему сімейних стосунків на основі колективної родинної творчості.

Саме сім'я має запобігти згасанню природ­ної дитячої допитливості. Відомий автор Марк Дж. Гелб у роботі «Навчіться мислити й малювати як Леонардо да Вінчі» виклав принципи та методи­ку самовиховання, які дозволяють стати дитині та­кою ж геніальною, як відомий італієць. Починаючи з моменту народження, — а дехто стверджує, що навіть і раніше, — зір, слух і всі інші органи чуття немовляти чуйно налаштовуються на дослідження та пізнання світу. Дітлахи експериментують із кож­ним оточуючим їх предметом, зовсім як маленькі вчені. Ледве навчившись говорити, вони починають ставити одне питання за іншим: «Мамо, розкажи, а як ця штуковина працює?», «Чому я народив­ся?», «Тату, а звідки беруться діти?» Тому бать­кам треба бути уважними до своїх дітей, до їхніх проблем і не пропустити той момент, коли дитині необхідна допомога на шляху пізнання нею світу.

Поради батькам

  1. Заохочуйте ваших дітей ставити якомога більше питань. Коли ваші діти повертаються додому після уроків, запитуйте в них: «Які питання ти ставив сьогодні в школі?» (У дитинстві Леонар­до да Вінчі також був неймовірно допитливий і з властивою всім дітям допитливістю вивчав навколишній світ. Його пристрасно захоплюва­ла природа, він виявляв чудові здібності до ма­лювання, захоплювався математикою. Юний Леонардо часто-густо ставив своєму вчителю математики настільки несподівані та каверзні питання, що завдавав своєму наставнику без­ліч клопоту й часто ставив його у глухий кут.)
  2. Відповідайте на численні дитячі запитання. Підтримуйте бажання дитини пізнавати на­вколишній світ. (Леонардо да Вінчі згадував: «Я цілими днями блукав по сільських око­лицях, шукаючи відповіді на свої запитання й намагався зрозуміти речі, яких я не розумів. Чому грім триває довше, ніж його причина, і чому блискавка без зволікання стає видимою оку, тоді як грому потрібен час, щоб здола­ти відстань? Яким чином навколо того місця на воді, куди був кинутий камінь, утворюються водяні кола? Чому птах утримується в повітрі? Ці питання, а також й інші дивні явища займа­ють мою думку протягом усього мого життя».)
  3. Нехай ваше життя проходить під знаком люд­ської величі: обирайте «генія місяця» та обго­ворюйте всілякі питання, які хвилювали видат­ні уми впродовж багатьох століть. Можна про­вести «місячник Мікеланджело Буонарроті». Відвідайте разом із дітьми виставку геніально­го митця, художника, поета, скульптура, архі­тектора епохи Відродження, відвідайте музей, подивіться разом із ними книжки, ілюстрації, розкажіть про те, як жив і творив художник.
  4. Часом залишайте дитину на самоті. Надмірне опікування може заважати дитячій творчості, а нав'язування допомоги може бути сприйня­те нею як порушення меж особистої свободи. У пізнанні навколишнього світу навчіть дити­ну дослухатися власної інтуїції.

 

  1. Не бійтеся проявляти власну індивідуальність, не приховуйте власні творчі прояви. Головне, щоб ваша творчість була доброю, приносила ра­дість і задоволення іншим. Станьте взірцем не­ординарної творчої особистості для своїх дітей.
  2. Щоб сформувати творчі здібності, дитині не­обхідно накопичити якнайбільше вражень про навколишній світ під час виконання різних видів діяльності. Пізніше дитина зацікавить­ся процесом творчості спочатку в тому виді діяльності, який їй подобається найбільше, а потім — в усіх інших видах діяльності.
  3. Для розвитку творчості необхідно створити відповідні умови, що вплинуть на позитивний емоційний стан і спричинять прояв у дітей ро­зумової активності, витримки, саморегуляції. Насамперед, це стосується належного психо­логічного оточення» Також слід пам'ятати про наявність необхідних для творчої діяльності матеріалів. Вони завжди мають бути доступни­ми для дитини. При цьому не важливо, яким чином дитина їх використовуватиме (за пря­мим призначенням чи якось по-іншому). Го­ловним залишається факт дії, власне експери­ментування, пізнання властивостей, способів дії з тим чи іншим предметом або матеріалом.
  4. Обережно, лагідно, ненав'язливо підтримуйте прагнення дитини до творчості. Співчувайте невдачам малюка, підтримуйте творчі пошу­ки дитини, ставтеся до процесу з симпатією та теплотою. У жодному разі не давайте нега­тивної оцінки дитячій творчості. Будьте терп­лячі до «дивних» ідей дитини.

'03ВИТ0К ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛІВ. 'РЕНІНГОВІ ВПРАВИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ (ЗДНВР)

Мета: створити умови для формування в учителів потреби в організації роботи з розвитку креативності учнів; розвивати актуальну креативність педагогів.

ХІД ТРЕНІНГУ

1. Вступне слово модератора

У жодній сфері людського життя не можна створювати нічого нового, не маючи творчих здібностей. їх потрібно розвивати не лише в дітей, але, перш за все, у собі. Щоб робота педагога була ефективною, необхідно бачити, знаходити та створювати нове у своїй про­фесії. На думку Костянтина Станіславського,  щоб  цього  досягти,  потрібно  «...важке зробити звичним, звичне — легким, Легке — красивим». Подумайте над ним, як ви можете розвивати власну креативність.

  1. Прийняття учасниками правил тренінгу
  2. Виконання вправи  «Збір урожаю на полі асоціацій»

Мета: створення комфортної творчої атмос­фери, знайомство.

Інструкція: назвіть своє ім'я. Підберіть до ньо­го епітет. Порівняйте себе з якимось об'єктом, добираючи асоціації-метафори.

4.  Виконання вправи «Розповідь із заголовків»
(автор Е. Де Боно1)

Де Боно узагальнив процес латерального мис­лення, звівши його до п'яти кроків:

  1. відійдіть від  кліше і загальноприйнятих моделей мислення;
  2. сумнівайтеся в тому, що допускається;
  3. узагальнюйте альтернативи;
  4. хапайтеся за нові ідеї та дивіться, що вийде;
  5. знаходьте нові точки входу, від яких мож­на відштовхнутися.

Мета: розвиток дивергентного мислення, уя­ви, здатності знаходити альтернативи. Інструкція: візьміть один випуск будь-якої газети та прогляньте в ній заголовки статей. Ваше завдання — використовуючи заголовки, скласти зв'язну розповідь, яка має сенс. При цьому чим більше заголовків ви використаєте в процесі складання розповіді, тим успішніше виконаєте завдання. Якщо ж вам доведеться доповнювати розповідь словами, яких немає в заголовках, то вона буде не зовсім вдалою. Окрім цього, із заголовків можна складати різ­ні, не схожі одна на одну, розповіді: як сер­йозні, так і жартівливі.

1 Едвард де Боно (1933 р.) — британський психолог, пись­менник, експерт у галузі творчого мислення, доктор ме­дицини й філософії; викладав в Оксфордському, Лондон­ському, Кембріджському, Гарвардському університетах. Його називають «батьком мислення про мислення». Він є автором 67 книг, які перекладені 37 мовами. Способи мислення, відкриті вченим, дозволяють думати творчо, конструктивно. Він також автор методу «шести капелю­хів» і багатьох інших, які допомагають людині, кажучи словами ОТенрі, «використовувати зразу обидві півкулі, та ще й мозочок на додаток». Йому належить авторство ідеї латерального мислення. За його словами, «мета ла­терального мислення — народження нових ідей і втеча від старих».

Ви можете виконати інше завдання: підібрати заголовок до картинки (фотографії) у газеті. Якщо ж вона вже підписана, придумайте іншу назву. Також можна зібрати серію картинок і заголовків, а потім намагатися скласти з них різні комбінації.

5.  Виконання  вправи   «Клінмейкери»   (автор
Н. В. Володіна-Панченко)

Володіна-Панченко Наталія Віталіївна, ху­дожник-педагог Київської дитячої Акаде­мії мистецтв, член НСХ України, член РО «Арт-тсраиевтичиа асоціація», Заслужений працівник культури України (Київ). Учасник IX Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Простір арт-терапії. Вершини усвідомлення» (Київ, 24-26 лютого 2012 року).

Мета: розвиток творчої уяви. Інструкція: прослухайте музичний' кліп із закритими очима. Під час звучання музи­ки запам'ятайте асоціації, які у вас виникли в процесі його прослуховування. Створіть власний варіант кліпу, спираючись на асоці­ації. Створіть словесний опис прослуханого кліпу й ознайомте з ним інших учасників тре­нінгу. Після демонстрації творчих продуктів учасників тренінгу один одному прогляньте початковий варіант кліпу.

6.  Гра на розвиток креативності «Слово — слово»
Мета: розвиток образного мислення.
Інструкція: гру починають із того, що хтось зага­дує іменник. Наступний учасник має придумати речення, у якому є загаданий іменник. Остан­нє слово (іменник) у цьому реченні є основою для складання речення наступним учасником. Заборонено вживати слова, які вже звучали.
Наприклад:

Яка пташка, така й пісня.

З пісні не викинути слів.

Слово — наймогутніша зброя.

Добра зброя — у доброго козака.

Козак — частина великого українського народу.

Народ сильний своєю єдністю.

Єдність людей — безцінна сила.

Найбільша сила — це любов і краса.

7.  Організація закінчення тренінгу

Придумайте й висловіть побажання своїм колегам на прощання. Скажіть, що особливо вразило та зацікавило вас у ході тренінгу.

 

Притча

Прийшов учень до Вчителя й каже: «Учи­телю, я втомився, у мене таке тяжке життя, такі труднощі та проблеми, я день за днем пли­ву проти течії, я не маю більше сил. Що мені робити?»

Учитель замість відповіді поставив на во­гонь три однакові посудини з водою. В одну вки­нув морквину, в іншу поклав яйце, а в третю насипав кави. За якийсь час він вийняв із води морквину та яйце і налив у горня кави з третьої посудини.

«Що змінилося?» запитав він учня.

«Яйце й морквина зварилися, а кава розчини­лась у воді», відповів учень.

«Ні, сказав Учитель, це лише поверхо­вий погляд на речі. Подивися тверда морквина, побувавши в окропі, стала м'якою й піддатливою. Тендітне й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структу­ру під впливом однаково несприятливих обста­вин окропу. Так і люди: міцні зовні можуть впасти в розпач й перетворитися на слабаків там, де тендітні й ніжні лише стають рішучі­шими і мужнішими».

«А кава?» запитав учень.

«О! Це найцікавіше! Кава повністю розчини­лась у чужому середовищі й змінила його пере­творила окріп на чудовий ароматний напій.

Є особливі люди, які не змінюються під впли­вом обставин, вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх на щось нове й прекрасне, отри­муючи користь і знання із ситуації».

Це ми з вами. Приємного кавування!

Адже педагогічна рада означає «радитися», «тримати раду», що приносить педагогічному ко­лективові радість і задоволення, упевненість і на­тхнення.

ПРОЕКТ РІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ «СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНО! ОСОБИСТОСТІ»

1.  Розробити методичні збірки з питань розвитку креативних здібностей учнів за напрямами.

Строк виконання: січень 2013 р.

Виконавці: керівники предметних

методичних об'єднань

2.  Провести практичні семінари на тему: «Засто­сування креативних методів навчання й ви­ховання на практиці», «Використання інноваційних технологій навчання в навчально-виховному процесі».

Строк виконання: грудень 2013 p., березень 2014 р. Виконавці: ЗДНВР, ЗДЕР, практичний психо­лог школи

3.  Рекомендувати вчителям використовувати під час навчально-виховного процесу творчі впра­ви, нестандартні завдання, технології розвитку креативного мислення учнів.

Строки виконання: протягом року Виконавці: вчителі школи

4.  Провести тематичний батьківський всеобуч на тему «Роль сім'ї в процесі формування
креативних здібностей дітей».

Строки виконання: січень 2013 р. Виконавці: класні керівники

5.  Провести фестиваль методичних ідей учите­лів, які атестуються протягом цього навчаль­ного року, з проблеми «Методи активізації творчої діяльності учнів».

Строки виконання: березень 2013 р. Виконавець ЗДНВР

6.  Провести діагностику творчого потенціалу особистості учнів школи. Створити банк да­
них обдарованих дітей.

Строки виконання: лютий 2013 р. Виконавці: ЗДВР, практичний психолог

7.  Продовжити діяльність педагогічного колек­тиву щодо створення умов для розвитку креативної особистості учнів.

Виконавці: педагоги школи

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Кацюк /І. Розвиток креативного потенціалу молодших школярів на уроках «Я і Україна» [Текст] / Л. Кацюк // Початкова школа. — 2011. — № 11, 12.
  2. Москалевський 3. Система роботи з обдарованими ді­тьми [Текст] / 3. Москалевський // Директор школи. — 2012. — № 9 (681). — С 29-50.
  3. Нечипоренко К. Розвиток інтелектуально-творчих умінь учнів у навчально-виховному процесі початкової школи» [Текст] / К. Нечипоренко // Початкова школа. — 2012. — № 11.
  4. Перехейда О. М. Педагогічна рада як колективна фор­ма самоуправління педагогічного колективу [Текст] / О. М. Перехейда // Управління школою. — 2012. — № 22-24 (358-360). — С 25-37.