Козацькому роду нема переводу!
Виховний захід для учнів
7-8 класів
«Козацькому роду нема переводу»
Мета виховного заходу:
- Ознайомлення з історією українського козацтва.
- Показати устрій та звичаї Запорозької Січі.
- Проаналізувати боротьбу козацтва проти ворогів українського народу.
- Виховувати почуття національної свідомості та гордості і поваги до героїчного минулого українського народу.
Ведуча
Сьогодні ми розповімо Вам про історію України, про той далекий час, коли наші нащадки добували свою волю з шаблею в руках, про славне українське козацтво , про становлення Української держави.
Учень
Боролись предки. З моря і степів ворожі хижі орди налітали , палили міста і нищили засів, та проти них встала тьма списів, мечі із піхов люди витягали .
Учень
Спасибі їм за цю тернисту путь і в труді, й на раті гідно ви стояли , нікому з нас ніколи не забудь і кожному годиться пом’януть , що ви створили , що ви збудували.
Учень
Почнемо ж нині повість цю
Про порохом повиту давнину,
Про ті часи далекі й незабутні
Коли діди, прославлені в віках
виходили на свій великий шлях
за покоління, дбаючи майбутні
Учень Нема переводу козацькому роду
І славі козацькій немає кінці
Згадаймо, братове Славутича воду
Згадаймо походи Івана Сірка.
Півтисячі років козацькій країни
Встають над Дніпром і сягають в віки
То наша історія , наша Вкраїна,
Хай слава вінчає їй довгі роки
Всі на сцені говорять разом:
«Козацькому роду нема переводу
І славі козацькій немає кінця»
Ведуча
Запорозька Січ . Скільки подвигів , скільки велетнів - героїв народила вона. Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Данило Нечай, Богун, Кривоніс.
Козацтво на Україні зародилось в XV столітті. Селяни, які не хотіли бути кріпаками, тікали на низ Дніпра, за пороги. До лав козацтва вступали найсміливіші, наймужніші люди _ адже на них чекали військові походи і битви . Але козаки не тільки воювали . Перед ними розкинулись простори родючої землі. Вони бралися за плуга, годували худобу, ремісникували . Згодом козаки створили систему укріплень. Від слова «Засіка»(укріплення з дерев) дістала свою назва Запорозька Січ. Січ була притулком для всіх хто боровся за волю . Недарма слово «козак» в тюркських мовах означає «вільна людина».
«Славне Запоріжжя» казали українці про Січ. Запорізьких козаків – «святих лицарів» - оспівав народ у своїх думах, піснях. Гоголь писав: «Так ось вона, Січ ! Ось це гніздо, звідки вилітають всі горді і міцні, як леви, ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну».
На сцені сидять хлопці і лаштують зброю.
Ведуча Чого примовкли, хлопці? Може розкажете добрі молодці як вас в козаки приймали, заповідей козацьких навчали.
(Хлопці схвалено вигукують: - Добре. Гаразд. Розкажемо)
Отаман Чого прийшов в Січ.
Хлопець Хочу бути козаком,
Щоб не бути кріпаком,
Щоб від пана втекти.
Отаман Цього замало ,ану руки покажи.
(роздивляється руки)
Руки в мозолях, трудові, значить, наш.
Отаман А якої віри . Чи хреститись вмієш?
Хлопець Вірю в Христа (показує хрест і хреститься).
Отаман Добре. А горілку п`єш (хлопці сміються).
А умови прийому до козацтва знаєш?
Хлопець Ні, не знаю, а які це умови.
Отаман (розкриває лист і читає)
Щоб був вільний не жонатий
Розмовляв українською мовою
Присягав на вірність народу
Сповідав православну віру,
пройшов військове навчання
Козак
А ще . Щоб умів гарно танцювати, співати,
На кобзі грати , горілку пити і ворога бити.
Ведуча
А жінок в Запорозьку Січ приймали?
Отаман Що? У козаків є таке повір я: Якщо ступить нога жінки в Січ тоді кінець всьому Запоріжжю. Що ви не знаєте пісню про Сагайдачного.
Виконується пісня «Ой на горі женці жнуть»
Ведуча Козаки були великими пересмішниками . Вони славилися
веселістю і охотою до жартів . Особливо любили вигадувати прозвища товаришам.
Діалог козаків
Козак Іване , як тебе прозвали на Січі
Козак Палієм
Козак А за що?
Козак Та, не знаю . Та ... Відчепись .
Козак А за те , що він взимку підпалив курінь і оставив нас без житла.
Козак Петро?
Козак Га.
Козак А тебе як прозвали на Січі?
Козак Та, Непийпиво .
Козак А за що?
Козак Та не знаю.
Хлопці сміються і питають: Петро, а скільки ти пива вип’єш .
Козак Та. відро вип’ю .
Ведуча Отак і залишилась в нашій мові такі прізвища як
Ковбаса , Тягнирядно, Півторакожуха, Замниборщ, Гречка, Сало.
Ведуча Ой забула спитати про козацьку кашу. Жінок в Січ не
приймали, а хто ж вам кашу варив?
Хлопці (ображено)Що? Та що ми самі каші не зваримо?
Той козак не козак, що каші в Січі не їв.
Того ноги не носять, хто каші не їв.
Поїси каші, то будеш нашим
Хлопці( готовлять казан каші, сідають, їдять): До них підходе хлопець.
Козак
Хліб та сіль, наші молодці
Хлопці
Їмо та свій, а ти у порога постій.
Козак
Ні, братці, давайте і мені місце.
(витягує ложку)
Отаман
От хлопець догадливий. Вечеряй,братчику, вечеряй.
Ведуча
В ті часи звичайною козацькою справою були куліш,
юшка, локшина, галушки, риба, а в першу чергу пироги з сиром.
Хлопці Оце поїли, оце добре. Смачна каша. Спасибі за хліб і за сіль.
Отаман А тепер послухаємо бувальщину про козаків
Сцена - Запорожці пишуть листа султанові.
Султан Я, султан Гирей, син Магомета, брат сонця і місяця, цар
над царями, непереможний лицар говорю Вам - здавайтесь добровільно, а то ми, турки, будемо вас бити і кривдити.
Місто Константинополь. Султан Гирей
(Зміст листа)
- Який ти султан. Ти шайтан, чорта брат і товариш. Цур тобі і пек.
Реакція султана.
Який ти в чорта лицар,
Якби ти голою попою вбив їжака, Ото б ти був лицар.
Який ти цар над царями.
Ти вавилонський кухар, єгипетський свинопас.
Отаман Числа не знаємо , бо календаря не маємо,
Місяць на небі, год у книзі, день у нас такий як у вас. А сам іди геть.
Ведуча Отака була Запорозька Січ , отакі були козаки.
А зараз ми покажемо сцену із поеми Тараса Григоровича Шевченка «Гайдамаки».
Дівчина Ще день Україну катували ляхи скажені,
ще один останній сумували і Україна, і Чигирин.
Задзвеніли в усі дзвони
По всій Україні:
Закричали гайдамаки:
Гине шляхта, гине.
Стоять козаки і розмовляють
Козак
Ти знаєш горить Сміла,
Смілянщина кров'ю підпливає
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси.
Козак По Поліссі Гонта бенкетує,
А Залізняк в Смілянщині домаху гартує
Залiзняк Чуєш, хлопче, ходи сюди! Не бійся, не злякаю
Хлопець Не боюся.
Залiзняк Відкіля ти? Хто ти такий?
Хлопець Я, пане, з Вільшаної.
Залiзняк З Вільшаної, де титаря пси замордували,
І кажуть, що вкрали дочку його, коли знаєш. Оксано, Оксано.
Хлопець:Батько, брате, чим я не сторукий З пекла вирву отамане я свою Оксану. Дайте ножа, дайте силу, муки ляхам, муки.
Залiзняк А як тебе звуть.
Хлопець Яремою. А прізвища немає.
Залiзняк Без прізвища. Запиши, Миколо, у реєстру.
Нехай буде, нехай буде Голий. Ні, погано
а може Бідою.
Стривай лишень. Пиши Галайдою
Дівчина Посіяли гайдамаки в Україні жито,
Та не вони його жали, що мусили робити ?
Нема правди, не виросла, кривда повиває.
А тим часом стародавню
Січ розруйнували.
З того часу в Україні жито зеленіє. Не чути плачу, ні гармати. Тільки вітер віє,
нагинає верби в гаю, а тирсу на полі.
Все замовкло, нехай мовчить. Така Божа воля.
Дівчина: Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу Так навмання розказую Без книжної справи. Так дід колись розказував. Спасибі, дідусю, що ти заховав в голові столітній ту славу козачу, а я її онукам розказав.
Ведуча: А тепер ми Вам покажемо українські вечорниці.
Сцена: Господиня порається у хаті. На сцену підіймається гурт Хлопців, дівчат.
(Музика)
Господиня Заходьте, заходьте.
Дівчина Доброго дня.
Дівчина: Нехай у цій хаті сум ховається,
Завжди сонце ясне усміхається. З роси і води Вам.
(Дівчина вклоняється)
Господиня Спасибі, а яким це Вас вітром занесло.
Дівчина Та йшли вже додому й почули гомін. Я думала, що у когось на цьому
кутку весілля справляють. А тоді збагнула -вечорниці.
Господиня А як здогадалась, що вечорниці справляють ?
Дівчина А дуже просто. У Вас все щиро, все від душі, хата рушниками прикрашена.
Господиня А що рушники в хаті означають?
Відповіді:- Рушник та хліб обминає сім бід
Хата без рушників, що родина без дітей.
Рушник - то обличчя оселі і господиня весела.
Господиня Вірно, дівчата, дуже гарно, що ви так розказуєте про рушники.
Ваша правда дівчата. Так мені радісно стало, співати хочеться.
Дівчата. Так заспіваємо.
Виконується пісня про рушник)
В цей час до хати входять нові хлопці та дівчата.
-З вечорницями Вас!
-З весною!
-З доброю водою.
Господиня: Звідки, друзі, завітали до нашої хати ?
Відповіді:
-3 бахмутської вольниці.
-З козацького роду.
Господиня: Так, у нас вже повелося,
Знайте-бо, дівчата, всім дають запитання,
Хто зайшов до хати. Відповідати просимо щиро.
1 питання : Чи знаєте, любі, хто є вам мати.
Відповіді: Хоч не писаний, а давній є культ на Вкраїні.
Землі - матері прадавньої
Землі -Берегині. Проміння від того культу перейшли в родину, стали матір шанувати так, як Берегиню.
Бо вона охороняє вогнище домашнє, сім'ю добру, щастя діток, землю сад і пашню. Це від неї життя й радість, стоголосе щастя. Вона крилами прикриє тебе від напасті.
Господиня: Добра відповідь, молодці. Бачу, бачу що ви з козацького роду.
А тепер я хочу спитати, що ви знаєте про веснянки .
А сьогодні в нас веснянки. Славимо весни прихід Цю примхливу панянку знає
Здавна людський рід.
Хоровод, пісні, маївки, квіти, музика, гаївки Цей обряд - величне свято,
Щоб весна прийшла багата.
(Виконується хоровод, музика до веснянки.)
Господиня: Люди добрі ! Пора і честь знати, гостей пригощати.
Дівчата: Воно й правда, щось уже їсти хочеться.
Тай наче варениками запахло.
Господиня: Пахне, пахне. Так ви вареників хочете.
Дівчата: А хто ж їх не хоче, та й не любить. Наші вареники і пісні у всьому світі люблять.
Господиня: Зараз, зараз будуть ваш вареники.
Господиня: Спасибі, гості дорогі, що завітали до мене, звеселили піснями, танцями,
жартами. Раді будемо бачити вас.
Виходе козак: Благословляю українську землю і вас люди.Любіть землю і працю на ній. Любіть мову свою материнську. Заповідаю вам берегти все створене руками ваших предків.