Грузьківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад"

 





Безпека життєдіяльності дошкільнят

 

 

 

 

Тижні  знань безпеки життєдіяльності

 

 

     проводяться   з урахуванням вікових особливостей дітей:

-сюжетно-рольові ігри ""Країна дорожніх знаків", "Дорожня абетка",В гостях у Світлофора" та ін.;

-бесіди на теми:"Вчи і поважай правила дорожнього руху", "Дотримуйся правил";

-конкурси малюнків;

-заняття ""Правила переходу вулиць";

-рухливі ігри,тощо.

 

 

         Заняття  в старшій різновіковій групі

 

 

                      

Вихователь: Станьте, діти, всі чемненько,

(Вихователь вмикає фрагмент мультфільму « Маша і Ведмідь» – Маша гуляє лісом).

 

Вихователь: Треба кликати лікаря! Я зараз зателефоную до лікаря і попрошу про допомогу.

 Лікар:  (Дає Маші пігулку)

 

Виховувати свідому обережність, уміння піклуватися про себе і своє життя.

Учити дітей неухильно дотримуватись правил безпечної поведінки вдома. Формувати у дошкільнят усвідомлення цінності свого життя та здоров’я, стереотипами безпечної поведінки в довколишньому середовищі, узагальнити знання про предмети, явища та життєві ситуації, які можуть спричинити травми; закріпити правила поведінки з незнайомими людьми. Вчити передбачати наслідки необачної поведінки; користуватись телефонним апаратом.

Активізувати словник дітей, словами назвами побутових електроприладів, номерами виклику екстренної допомоги.

Вітають сьогодні дорослі і діти,

Гостей дорогих в атмосфері привітній,

Для вас готували ми нову виставу,

Виставу навчальну і дуже цікаву.

В ній зло і добро зустрічаються часто,

І хто переможе - всі знають прекрасно.

Ми спробуєм вам, з допомогою казки.

Про різні в житті розказать негаразди.

Щоб в ній зрозуміти змогло і маля,

Що є небезпечним для його життя.

Лялькова вистава

«Котик і Півник»

Декорації: ліворуч – Лисиччина хатинка, праворуч – Котикова, між ними – ліс.

На сцені з’являється Котик і Півник.

Котик

В ліс іду я полювати,

Ти ж лишаєшся у хіті,

Часу дарма не марнуй –

Кашу на обід зготуй.

Котик іде за лаштунки. Півник господарює в хаті, наспівуючи пісеньку. Лисичка виходить із лісу та підкрадається до Котикової хатки.

Лисичка

Гарна пісенька лунає (зазирає у віконце),

Це так Півник наш співає!

Відчини-но двері трошки,

Пригощу тебе горошком.

Півник

Зараз, зараз відчиняю,

Бо горошок полюбляю.

(Підходить до дверей).

Лисичка (хапає Півника)

Нерозумний ти який!

Лізь-но у мішок мерщій.

Лисичка накидає на Півника мішок та біжить до лісу.

Півник

Ой! Рятуй мене, мій друже!

Мені страшно дуже-дуже,

В ліс несе мене лисиця

У мішку, як у в’язниці!

Брате-котику, рідненький,

Порятуй мене швиденько!

На сцені з’являється Котик.

Котик

Чую галас, Півник плаче,

І Лисицю вражу бачу.

Треба Лиску наздогнати,

Свого друга врятувати.

(Біжить за Лисичкою).

Лисичка (помічає погоню)

Мабуть, кину я мішок

І сховаюсь у лісок.

Лисиця кидає мішок і втікає. Котик звільняє Півника. Вони вдвох прямують до своєї хатинки.

Півник

Спасибі, Котику мій милий,

Якби не ти, мене б вже з’їли.

Ти врятував мені життя!

Котик

Провина, друже, тут твоя!

Ти у вікно не виглядай

І двері сам не відчиняй.

Я полювати йду далеко.

Пильнуй, бо вскочиш у халепу.

Півник

Повір мені, мій любий брате,

Дверей не буду відчиняти!

Друзі прощаються. Котик йде за лаштунки.

Виходить Лисичка.

Лисичка

Кіт знов подався полювати,

Тож підкрадуся я до хати.

(Підходить до хатинки)

Півник

В хаті чисто приберу,

Потім їсти наварю.

А Лисиці, якщо прийде,

Двері я не відчиню!

Лисичка

Тебе я виманю із хати,

Бо добре вмію хитрувати.

(Підходить до віконця і звертається до Півника)

Чому гостей не зустрічаєш,

Дверей чому не відчиняєш?

Я тобі принесла трошки

Молоденького горошку.

Півник

Зараз, зараз відчиняю,

Бо горошок полюбляю.

Півник відчиняє двері, Лисиця накидає на нього мішок.

Знов тебе я обдурила,

Лізь в мішечок, Півник милий!

Півник

Котику, рідненький мій,

Порятуй мене мерщій!

В ліс несе мене лисиця,

У мішку, як у в’язниці!

На сцені з’являється Котик. Лисичка помічає його.

Лисичка

Мабуть, кину я мішок

І сховаюсь у лісок.

Кидає мішок і тікає. Котик звільняє Півника. Вони вдвох прямують до хатки.

Котик

Ти чому не слухав брата,

Знов попав Лисиці в лапи?

Півник

Пробач мені, я дуже прошу,

Побачиш, буду я хорошим.

І до вікна не підійду,

І двері сам не відчиню.

Котик

Якщо триматимеш ти слово,

То будеш цілим і здоровим.

Півник (підходячи до хатинки)

Я дякую тобі, мій друже,

Обід смачний був дуже-дуже.

Час знову йти на полювання.

Запам’ятай моє прохання.

Я вранці повернусь додому.

Дивись, не відчиняй нікому.

Друзі прощаються. Котик іде з двору.

Півник

Усе я добре пам’ятаю,

Твого повернення чекаю.

(Заходить до хатки). До хатинки підкрадається Лисичка.

Лисичка

Кіт подався полювати,

Півня виманю із хати.

(Стукає в двері)

Чому гостей не зустрічаєш?

Чому дверей не відчиняєш?

Я тобі принесла трошки

Молоденького горошку.

Півник

Ти горошок залишай

І додому поспішай!

Лисичка

Тут горошок покладу,

Й геть від хатки в ліс піду!

Лисичка насипає горошок, сама ховається за кущик. Півник виглядає в віконечко, потім виходить на подвір’я. Півник дзьобає горошок. Лисичка вистрибує і хапає його.

Лисичка

Знов тебе я обдурила,

Лізь в мішечок, Півник милий!

Тебе Котик не врятує,

Бо далеко він полює.

Півник

Ой, рятуй мене, мій друже!

Мені страшно дуже-дуже!

Не послухав я тебе,

Тож Лисиця з’їсть мене.

Лисичка зупиняється біля своєї хатинки.

Лисичка

Ми дістались вже до хати,

Годі, Півнику кричати!

(Заносить мішок до своєї хатинки). Повз Лисиччину хатинку пробігає Зайчик, зупиняється і зазирає у віконечко.

Лисичка

З лісу принесу швиденько,

Оберемок дров сухеньких,

Піч гарненько натоплю,

Борщик з Півника зварю.

(Виходить з хати і йде до лісу)

Зайчик

Лихе Лисиця затіває,

А Котика ніде немає, (Лунає постріл)

Я чую постріл, хтось полює.

Можливо там Кота знайду я.

(Біжить по лісу, зустрічає Котика)

Нам треба Півня рятувати,

Потрапив він Лисиці в лапи.

Хоче Лиска піч топити,

Щоб із Півнем борщ варити (Ховається у лісі)

Лисичка з дровами повертається додому. Котик та Зайчик йдуть до Котикової хатинки.

Котик

Аби Півника звільнити,

Слід руду перехитрити.

У сватів перевдягнемось,

До Лисиці доберемось.

Заходять до Котикової хатинки і виходять звідти у шапках та кожухах. Біжать до Лисиччиної хатки, стукають у двері.

Котик

Лисичко, двері відчиняй!

Свати прийшли, тож зустрічай!

Лисичка (з хатки)

Причепурюся швиденько,

Зустріну гостей я раденько!

А ти Півнику, допомагай,

Сватам двері відчиняй.

Півник відчиняє двері. Котик та Зайчик хапають його і біжать до Котикової хатинки.

Котик

А ось рідненька наша хата,

Тут будем жити-поживати!

А ти, мій брате, маєш знати –

Не слід Лисиці відчиняти.

Персонажі ховаються за лаштунки,

Казкарка задає дітям запитання:

- Хто головні персонажі казки?

- Що трапилося з Півником? Чому?

- Хто врятував Півника?

- Які поради давав Котик Півникові?

- Чому Півник відчиняв двері Лисичці, хоча знав, що цього робити неможна?

- Як мав поводитися Півник, щоб не сталося біди?

- А чи зустрічали ви в книжках героїв, нехтували правилами особистої безпеки?

Давайте за допомогою цих героїв казок пригадаємо правила безпеки.

А допоможе нам казкова квітка з чарівними пелюстками. З нею побуваєм в різноманітних життєвих ситуаціях, з яких будемо разом знаходити вихід.

Квітко, нам допомагай

І пелюсточку віддай!

Нам завдання загадай.

Вихователь відриває першу пелюстку, читає «Свої – чужі».

- Квітка хоче підказати, що не кожний зустрічний, не кожний перехожий, не кожний дорослий наш друг-товариш. Згадайте які прикрі випадки сталися з героями казок через те, що вони були занадто довірливими і відчиняли двері незнайомим, або занадто довірливими тим, кого зустріли в лісі чи на вулиці (казки: «Котик і Півник», «Зайчикова хатка», «Вовк та семеро козенят», «Коза-дереза»).

Діти розповідають, де герої казок припустилися помилки.

Якщо ви саменькі вдома,

То запам’ятайте:

Ви людину незнайому

В хату не пускайте

Двері добре зачиняйте.

Кожен раз надійно.

Ці поради пригадайте і живіть спокійно.

Вихователь відриває наступну пелюстку.

Читає: Добре чи погано? (дидактична гра з предметними картинками)

Квітко, нам допомагай

І пелюстку віддай!

Нам завдання загадай.

Вихователь відриває наступну пелюстку.

Гра « Ой-ой»

Вихователь називає слова діти якщо вважають що цей предмет може бути небезпечний говорять ой-ой, а коли безпечний – марширують –будильник, цукерка, ножиці, ручка, шпилька, книга, пилка, ніж, кипляче молоко, вогонь, ліки, незнайомі люди, гострі предмети, праска.

Вихователь відриває наступну пелюстку

Квітко, нам допомагай

І пелюстку віддай!

Нам завдання загадай

Читає: «Небезпечні місця для ігор»

Квітко, нам допомагай

І пелюсточку віддай!

Нам завдання загадай.

Розгляньте малюнки. Зеленим кружечком позначте малюнки, на якому діти правильно вибрали місце для гри, а червоним – місце, де гратись небезпечно.

Пам’ятай! Не всі місця у квартирі безпечні для розваг!

Обід на кухні матуся готує:

І варить, і смажить, часу не марнує.

Ти іграшки з кухні свої забери:

Кухня у хаті – не місце для гри!

У ванній кімнаті купаються люди,

Тут можна вмиватися, чистити зуби.

У ванній вода і підлога слизька,

Ванна – не місце для гри малюка.

Якщо на балкон ти хочеш піти,

Маму чи тата туди запроси.

Балкон – небезпечне місце в квартирі,

Тут пустувати не можна дитині.

У кожній кімнаті ти бачиш вікно:

Вузьке підвіконня й прозоре скло.

Тут квіти у горщиках поливай

Та на підвіконня ти не сідай.

Куди телефонувати вразі небезпеки.

Дидактична гра «Щоб не трапилося лиха».

Пам’ятка

«Щоб не трапилось лиха»

Діти повинні вміти та знати,

Як допомогу собі викликати.

Пожежа, вогонь, як ти в дома один.

Швиденько дзвони й викликай «101».

Адресу назви, що горить, і як звати,

Пожежників треба тоді вам шукати.

Злодюга у хату хоче пробратись…

Як діяти? Як бути? Як рятуватись?

В міліцію треба дзвонити негайно,

Ти номер «102» хутчіш набирай-но.

Хворіє хтось дуже і не може вже встати –

Людину потрібно скоріш рятувати.

Ти медиків виклич, «швидку допомогу».

«103» набирай і гукай на підмогу.

В квартирі ти раптом почув запах газу –

Не гай, дзвони «104» відразу.

Ці служби нас виручать завжди в біді.

Про них пам’ятаємо всюди й завжди.

А. Семінович

Пальчикова гра

«Небезпечні речі»

Малята руками пальців та кистями рук імітують трудові дії, згадані у віршованому тексті.

Голочка гостра шити уміє,

Дірку зашиє, ґудзик пришиє.

(зображення праці з голкою – рухи вгору – вниз)

Ножик нам фрукти почистить поможе,

Різати овочі добре він може.

(імітують користування ножем: чистити і нарізати).

Тертушка сир залюбки натирає,

Спинку колючу, жорстку вона має.

(одна рука стиснута, кулачок іншої рухається вгору-вниз).

А молоток забиває цвяшки,

Спритно, швиденько і так залюбки.

(однією рукою притримують уявний цвях, іншою показують як працює молоток).

Пилка зубаста, блискуча на вроду

Лезом розпилює донку, колоду.

(рука стиснута, лікоть зігнутий рухи вгору-вниз).

Як підростеш, будеш вміти асе сам, -

Про обережність нагадуй рукам!

(ритмічно стискають та розтискають пальчики обох рук).

 

"Руху правила єдині - поважати їх повинні"

 

    Вихователь: Ось, бачите, що може статися з дитиною, яка без дорослих гуляє в лісі? Але ми ж не залишимо дівчинку в біді! Як допомогти Маші? Я Спробую погукати – Машо! Агов! (Вихователь непомітно знаходить «слід»)
    1. Бачите вогонь і дим – набирайте – 101
    1. Небезпеки вже нема – якщо набереш – 102
    1. Захворів – одразу ти набери – 103
    1. Чуєш запах від плити – набери - 104